Портрет особистості ”справжнього патологічного гравця”:

Психологічний аналіз індивідуальних особливостей, які активно беруть участь в азартних іграх, дозволив авторам встановити деякі закономірності, які властиві цій групі. В дитячому віці у них проявлялась виражена екстравертивність ( відкритість, бажання спілкування, відсутність сорому в незвичній обстановці або при зустрічі з незнайомими людьми, активний інтерес до оточуючих, безпосередність). У дітей розвинута уява, схильність  фантазувати на теми про свою незвичайність, перевагу над іншими, ”вибраність”. Вони дуже рано починають вірити, що в житті їм повинно повезти, станеться випадок, який допоможе все зміниться на краще.

З’являєтьсь тяга брати участь в іграх, а саме доміно, лото, карти, в деяких випадках – монополія, в яку вони грали з дітьми та інколи з дорослими, часто ігри затягувались на години. Пізніше додавались ігри, які потребують інтелектуальних зусиль ( більш складні карткові ігри, ”мастермайнд”)

В дитячому віці сприятливими факторами до розвитку ігрової залежності можуть стати неправильне виховання (недостатня опіка, надмірна вимогливість, яка поєднується з жорстокістю, установка на престижність). А також переоцінка значення матеріальних благ, фіксування уваги сім’ї на фінансових можливостях чи труднощах, відчуття заздрості до більш багатих людей, переконання у тому,що всі проблеми у житті пов’язані з відсутністю грошей і т.д.

В процесі навчання чи після закінчення навчального закладу більшість з них розчарувалось при виборі професії, в кар’єрі. Вони незадоволені своїм особистим життям, скаржились на нудьгу, відсутність інтересу до життя. Сімейне життя не складалось, вони не виходили заміж чи розлучались, що пов’язано з неспівпадінням партнерів з ідеальним образом і негативним ставленням до всіх домашніх занять: введення господарства, приготування їжі, прання, прибирання і т.д.

Участь в азартних іграх починались в компанії друзів, однокласників чи одногрупників, які мали схожі проблеми. Переважали ігри у вечірній час. Ігри часто супроводжувались вживанням невеликої кількості алкоголю ( щоби сп’яніння не заважало грі). Спочатку грали ”на інтерес”, ”не на гроші”, потім- на невеликі суми, а наступні ставки ставали вищими, однак не доходили до розмірів, які б впливали на матеріальне благополуччя. Поступово цей стиль життя ставав звичним, вечірня гра була цікавішою ніж перегляд фільму, театральної вистави, тощо. Без гри виникало відчуття психологічного вакууму, пустоти, ніби чогось не вистарчає.

У таких пацієнтів спостерігається більш високий рівень інтелекту, патологічні гравці стають, як правило, ”трудоголіками”, вирізняються високими професійними досягненнями, себе вони часто характеризують –або дуже добрі, або дуже погані. Майже всі вони мають високий рівень внутрішньої енергії, яку часом “немає куди діти” , уникають конфліктів за допомогою брехні, перебільшення і викривлення фактів.

Вони, звичайно, надто критичні до свого чоловіка чи жінки, друзів чи членів сім’ї. Таким особам властивий авантюризм і ризик у справах, характерні особливості є також і при неформальному спілкуванні – вони часто сумують серед людей. Вони схильні продовжувати свою ділову активність і після роботи за допомогою телефонних розмов. Гравці, як правило, є хорошими організаторами, але поганими виконавцями. Вони є ініціаторами різних проектів, але рідко доводять все до кінця. Гравці, звичайно, не позичають грошей, поки у них є певна кількість, але якщо позичають, то роблять це в можливих кількостях і з зростаючою частотою. Вони взагалі вважають, що гроші потрібно витрачати, а не накопичувати. Надають перевагу готівці, а не чекам чи кредитним карткам.

Різниця в розвитку ігрової залежності у жінок і чоловіків:

Ігрова залежність одинаково розвивається і у чоловіків, і у жінок. У гральному залі ”стирається” гендерна різниця ( поділ за статевою ознакою). Гравці не мають статі, між ними не буває флірту, любовної прив’язаності. Соціальні, моральні установки сприяють тому, що у жінок ігрова залежність протікає більш злоякісно, вони приховують свою пристрасть, але шквал емоцій їх буквально руйнує. Чоловіки, не дивлячись на те, що залежність розвивається, можуть тривалий час вести звичний спосіб життя, не видаючи своєї залежності.

Особи з ігровою залежністю мають наступні особливості:

 

  • високу ”соціальну сміливість”- схильність до ризику, розгальмованість, аномальний стиль поведінки;
  • “залежність від почуттів” – схильність бути непостійними, не дотримуватись загальноприйнятих норм і заборон в поведінці та міжособистісних контактах;
  • “експресивність” – емоційна дезорієнтація мислення, спонтанна віра у везіння;
  • “напруження” – активне незадоволення потреб;
  • ”нестійкість самоконтролю” – конфліктне уявлення про себе, неадекватність самооцінки ( незалежно від віку).

Для людини, яка хворіє ігроманією, втрати сімейних відносин, морального та духовного здоров’я , а також витрати фінансові – не зупиняють, а гра на апаратах і участь в азартних іграх залишається найбільш бажаною, найнеобхіднішим ”емоційним наркотиком” і вона вже не може зупинитись:” ще і ще ”. Для нього гра єдиний спосіб зняти стрес, забути образи, спосіб спілкування, мрія розбагатіти, підтвердити свою значимість, добитись визнання, спосіб отримати те, чого не вистачає його душі. Він пробує отримати це все через гру, а натомість отримує ілюзію того,що хотів би отримати.

Ніякі благородні наміри, молитви, погрози, заборони чи покарання не можуть втримати від азартної гри. Процес руйнування особистості посилюється, обтяжується соціальними наслідками, такими як зубожіння, руйнування сімейних стосунків, втрата роботи. Борги, які ростуть, штовхають до самовбивства або до кримінальних дій. На невротичному рівні розвивається депресія, страхи, тривожність і як наслідок- стійкий розлад сну, а слід за цим розвивається залежність до транквілізаторів чи до алкоголю.

Займіться лікуванням ігроманії – довіртесь професіоналам реабілітаційного центру Крок за кроком.